EN ISO 20345
Цей стандарт включає, наприклад, механічні ризики, стійкість до ковзання, теплові ризики та ергономічні моделі поведінки. Особливі ризики покриваються додатковими стандартами бізнесу. Наприклад, взуття для пожежників, взуття з електроізоляцією, захисне взуття від травм бензопили, взуття для хімічного захисту, взуття для захисту від бризок розплавленого металу та захисне взуття для мотоциклістів.
Стандарт EN ISO 20345, який є базовим європейським стандартом, містить суворіші мінімальні вимоги, ніж попередні версії, і стверджує, що все захисне взуття повинно мати захист на носках. Крім того, це взуття повинно мати стійкість до удару 200 джоулів і величину стиснення 15KN.
Перш ніж вибирати захисне взуття для своїх працівників, підприємства повинні скласти оцінку ризику. Результати цієї оцінки показує, які небезпеки слід захищати, і дозволяє вибрати найбільш підходяще захисне взуття відповідно до стандарту EN ISO 20345.
Кожну напівпару безпечного взуття має бути чітко та надійно помарковано, наприклад тисненням або тавруванням, із зазначенням:
a) розміру;
b) ідентифікаційного знака виробника;
c) виду взуття, зазначеного виробником;
d) року та принаймні кварталу виготовлення;
e) посилання на міжнародний стандарт, а саме ISO 20345:2011;
f) символу(-ів) з таблиці відповідно до захисту, що надається, та/або, якщо доречно, відповідної категорії (SB, S1-S5), як описано в таблицях.
Офіційне видання ДСТУ EN ISO 20345:2016
Категорії безпечного взуття
Категорії захисту взуття - додаткові вимоги
